Виступ на серпневу конференцію

Сучасні підходи до організації корекційної роботи вчителя-логопеда та дефектолога на базі навчально-реабілітаційного центру

1Розвиток дошкільної освіти характеризується  взаємозв’язком традиційної педагогіки й інноваційних методів виховання. Сьогодні в кожному закладі з’являються комп’ютерні класи, спеціалізовані навчальні кабінети (конструювання, художній, театральний, танцювальний ), відкриваються сенсорні кімнати, арт-студії тощо. Зважаючи на те, що на сьогоднішній час в нашому закладі  навчаються діти, котрі мають важкі порушення мовлення (сенсорна, моторна алалія) у поєднанні із затримкою психічного розвитку, актуальним став пошук нових форм надання їм корекційної психолого-педагогічної допомоги.

Перше, що вдалося нам зробити, – це організувати з педагогами систему корекційної роботи в  сенсорній кімнаті.

Всім відомо, що сенсорна кімната – це організоване особливим чином навколишнє  середовище, що 2складається з безлічі різного роду стимуляторів, що впливають на органи зору, нюху, дотику і вестибулярні  рецептори. У сенсорній кімнаті за допомогою різних елементів створюється відчуття комфорту і безпеки. Це сприяє швидкому встановленню теплого контакту між педагогом і дитиною.

Спокійна колірна гама обстановки, м’яке світло, приємні аромати, тиха ніжна музика – усе це створює відчуття  спокою, умиротворення. Створені умови не тільки дають приємні відчуття, але і застосовуються для терапії. Не даремно сенсорну кімнату називають «кімната – лікар».

Перебування в сенсорній кімнаті сприяє поліпшенню емоційного стану; зниженню занепокоєння й агресивності; зняттю нервового порушення і тривожності; нормалізації сну; активізації мозкової діяльності.

Відсутн4ість небезпечних предметів, «м’яка» підлога і стіни дають дитині відчуття безпеки при пересуванні, навички спілкування і самообслуговування, сприяють розвиткові рухових і психічних навичок. В умовах цієї кімнати можна знімати страхи, невротичні стани, проводити корекцію поводження.

Сенсорна кімната використовується як додатковий інструмент терапії і підвищує ефективність будь – яких заходів, спрямованих на поліпшення психічного і фізичного здоров’я дитини.3

Наша сенсорна кімната використовується для релаксації дітей з невротичними і психосоматичними розладами, а також для стимуляції різних функцій організму (слуху, зору, дотику, нюху, рухових функцій, мовлення) у дітей із затримкою психічного розвитку та загальним недорозвитком мовлення, для проведення корекційних занять з дітьми, що мають різні сенсомоторні порушення, корекції ігрової діяльності, психічних процесів тощо.

Творча група педагогів закладу  підготувала посібник методичних рекомендацій5
по організації роботи вузькими спеціалістами (вихователя, музкерівника, вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога, практичного психолога), де зібрані не лише рекомендації, але і дидактичні ігри та  вправи, які  можна провести, використовуючи обладнання, що знаходиться в сенсорній кімнаті.

Наступним етапом ст6ало відкриття арт-студії, наповнення її необхідним обладнанням, вибір нових методів роботи з дітьми з врахуванням їх рівня розвитку і вікових можливостей.

Арт-терапія – це психологічний метод лікування засобами художньої творчості. Метод арт-терапії можна віднести до найбільш старовинних і природних форм корекції емоційних станів, якими багато хто користується, щоб зняти  психічне навантаження, заспокоїтись, зосередитись. Арт-терапія допомагає розвинути в собі спонтанність і удосконалити увагу, 7
пам’ять, мислення.

Один із сучасних психологічних прийомів  є  казкотерапія,  яку 8успішно застосовують в роботі вчителі-логопеди. Робота над формуванням у дитини правильного мовлення потребує від неї уваги, зосередженості, неабияких вольових зусиль, наполегливості, бажання довести справу до кінця, тобто цілком дорослих якостей, що тільки формуються в процесі навчання.

Логопедичні  казки стають у пригоді вчителям-логопедам при автоматизації набутих звуків, інших навичок.

Кожна казка створена для досягнення певної мети, яка чітко простежується в тексті. Казки допомагають  малечі засвоїти звуковий аналіз, сформувати фонематичний слух, опрацювати11 10

логопедичні вправи, опанувати правильні звуки української мови, спонукатимуть частіше вживати ці звуки, уважно ставитися до власного мовлення та мовлення інших людей.

Учасниками або героями таких казок можуть стати вже готові ляльки:

  • Сім’я Тільди;
  • Сім’я вальдорфської ляльки,
  • або ляльки, які виготовляються у присутності дітей педагогом.

Зібрана колекція іграшкових статуеток з різними емоціями, котрі також стають учасниками казок, що створюють діти самостійно чи за допомогою педагога.

12Ще один з прийомів підвищення ефективності корекційного впливу – це використанн13я гудзикотерапії вчителем-дефектологом при формуванні та закріпленні знань про сенсорні еталони (форму, величину, колір, тощо) та орієнтацію в просторі. Зібрана колекція ґудзиків, розробляються різного плану дидактичні ігри та вправи, які допомагають малечі засвоювати навчальний матеріал.

Це новий оптимальний спосіб підвищення ефективності корекційної роботи.

Щоб досягти успіху, педагоги мають викликати в дитини щире бажання співпраці, надихнути дитину на зацікавлену, творчу роботу.

  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 20
  • 19
  • 21
Взаємодія логопеда, дефектолога й вихованця має абсолютно обопільний, обов’язково добровільний характер.

Робота логопеда і дефектолога – творчий процес, це перманентний (постійний) пошук шляхів підвищення ефективності логопедичного впливу на вихованця.

  • 22
  • 23
  • 24
  • 25